инфорсмент трудового законодательства в России: динамика, охват, региональная диференциация
Заказать уникальное эссе- 2 2 страницы
- 0 + 0 источников
- Добавлена 26.02.2015
- Содержание
- Часть работы
- Список литературы
- Вопросы/Ответы
Это выглядит парадоксальным в свете стремительного роста уровня зарплат в этот послекризисный период, но сознательность обеих сторон (работодателей и работников) в сфере труда изменялась с непропорциональной изменениям законодательства и экономически показателям скоростью.
Если говорить об охвате инфорсмента на рынке труда, то в период 2001-2005 гг. увеличилось количество трудовых споров в расчете на 1000 занятых с 8,1 до 10,6 (то есть на 25%). При этом традиционно на крупных предприятиях этот показатель был выше – соответственно 12,6 и 18,9 (почти на 30%).
С географической точки зрения наиболее «конфликтными» оказываются районы, в которых действуют особые нормы законодательства – Север, другие отдаленные территории с тяжелыми условиями труда. Это обусловлено как собственно социальными льготами, так и невозможностью быстро сменить род деятельности или работодателя. В таких условиях работники более подвержены к занятию жесткой позиции по отношению к нарушениям трудового законодательства.
3
Диференціація навчання в освіті
План
вступ.
Розділ 1. Диференціація навчання в освіті.
.1Початкова школа і диференціація навчання.
.2Диференціація навчання: сподівання, реалії, проблеми.
.3Види диференціації.
Розділ 2. Ефективність системи диференційованого навчання.
.1 Диференційоване навчання грамоти.
.2 Підготовка вчителів до диференційованого навчання школярів.
.3 Диференціювання домашніх завдань з математики:
.3.1 групові домашні завдання
.3.2 конструювання домашніх завдань
.3.3 тривалі для строком домашні завдання
.4 Диференціація курсів російської мови в початкових класах.
Розділ 3. Висновки.
Розділ 4. Література.
Розділ 5. Додаток.
Три якості-широкі знання, звичка мислити
і благородство почуттів-необхідні для того, щоб
людина була освіченою в повному розумінні
слова.
кто бы знань-то невіглас, кто розум
не звик мислити-то брутальний чи тупоумний,
кто немає благородних почуттів, то є дурнем.
М., Чернишевський
вступ
Кризисов мети принципів, змісту діяльності, освітньої системи. побільшення цієї системної кризи комерціалізацією нашого життя, cязаною з переходом до ринкової економіки - ось головні прикмети останніх років. Зубожіння і освітньої сфери і суспільства стали сьогодні нездоланною перепоною для усього соціально-економічного та духовного розвитку. В імя найвищих інтересів суверенної України, * * народ освіта потребує докорінної перебуває, визначення * * пріоритетності серед пріоритетів. Що ж в звязку з цим необхідно якнайшвидше міняти? Передусім, деформовано цільове спрямування освіти, хибні уявлення про * * визначення роль. Наприклад школа покликана задовольняти освітні потреби особистості, суспільства, держави. Фактично выиграл працювала лише у власти. Звідси * * зацентралізовують, одноманітність, однодумність, а результат є не розвиток, а утруднення это нівелювання особистості. Не задовольняє якість і ефективність освітньої діяльності. Майже відсутні мотиви і механізми саморозвитку освіти, творчої это ініціативної педагогічної роботи. З точки зору культуро утворюючої ролі школи їй недостатньо демократизму, гуманізму, національного руху.